Наш улюблений, скромний, мовчазний тато! Ти у нас дивовижний! Ніколи ти не читав нам ніяких нотацій, ніколи не говорив: що ось так-то робити не можна. Ти завжди виховував нас прикладом. Повазі до жінки ти вчив своїм ставленням до мами, завжди ніжним і зворушливим. Поваги до старших – ставленням до своїх і маминим батькам, завжди турботливим і попереджувальним. Повазі до природи – шпаківнями, зробленими твоїми руками, пташенятами тобою врятованими. Життя ми осягали на твоєму прикладі, тато.
Батько, сьогодні, в твій день народження, я обіцяю тобі, що навчуся готувати так само смачно, як і ти, що буду своїм дітям в’язати теплі шкарпетки, як ти для мене. Я навчуся не тільки їздити на машині, але і розбиратися в ній, як ти. Я буду ходити на рибалку та полювання, я побудую будинок, який ти побудував для мами. Ти у нас самий рукатий і головатий. Але ти не зробив ще одну річ: ти не знайшов мен нареченого, такого ж як ти, щоб він допоміг мені впоратися з усіма обіцянками.
